Біографічні відомості
Навчальний заклад Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. КороленкаРоки навчання 1990 - 1996
Спеціальність учитель української мови та літератури
Стаж 18 років
Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії
Звання старший учитель
Місце роботи Сергіївська ЗОШ І-ІІІ ст. Сергіївської сільської ради
Посада учитель української мови та літератури
Творчий портрет
З досвіду роботи
Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – становлення і розвиток самодостатньої особистості, яка вміє ставити і розв’язувати нові завдання в різних видах діяльності, а також готова до самореалізації виявлених обдарувань у сучасному світі.
Сучасний урок рідної мови та літератури – плід майстерності і творчості вчителя-словесника, його професіоналізму. Адже саме перед педагогом стоїть завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки дітей, навчити їх мислити, робити хай невеличкі, але свої відкриття.
Прагнення допомогти учням реалізувати власні запити, заохотити школярів до активної діяльності, самопізнання, зробити навчання цікавим і змістовним спонукало мене до пошуків. Звернулася за порадою до науковців, колег. На мою думку, сприяти у вирішенні поставлених завдань може особистісно-зорієнтоване навчання, сутність якого полягає у створенні умов внутрішнього розвитку школяра, формуванні життєвих компетентностей.
У наш час суспільство зіткнулося із ситуацією, коли освіта повинна підготувати нове покоління людей до життя в умовах, яких поки що немає, до вирішення тих завдань, яких сьогодні воно ще не сформувало. Звідси випливають і вимоги до системи освіти: виховати активних, самостійно мислячих людей, які б могли творчо розв’язувати нестандартні задачі.
Нам, викладачам, необхідно перейти від заучування готового матеріалу до формування творчого мислення, насамперед самим оволодіти складним мистецтвом педагогічної майстерності. Ми не виховаємо в учнях творчих особистостей, якщо самі не будемо творчими і активними в своєму педагогічному пошуку. Успіх навчання, як відомо, залежить від правильного визначення мети змісту навчання, а також від способів досягнення мети через методи навчання.
Вибір методів залежить від особливостей самого педагога. Оскільки універсального методу не існує, учитель самостійно обирає метод навчання. Чим краще викладач знає свій предмет, володіє педагогічними закономірностями процесу навчання, тим більша ймовірність того, що він обере найбільш ефективний метод навчання.
Відомо, що кожна дитина має свої, тільки їй властиві риси характеру, образ мислення, сприйняття світу. І перед дорослими постає складне завдання: як упізнати найперші вияви незвичайних здібностей, як організувати навчання так, щоб дати змогу їх розкрити?
І в цьому важливу роль відіграємо ми з вами, вчителі. За даними психологічних досліджень, майже всі діти мають творчий потенціал, який завдяки спеціальним та систематичним заняттям дуже ефективно й швидко розвивається. Ми з вами маємо їм у цьому допомогти.
Доброзичливе, щире, відкрите, емоційне спілкування – ось що таке для мене уроки української мови та літератури. Протягом останніх років працюю над проблемою «Методика укрупненого структурування матеріалу на уроках української мови та літератури». Моє педагогічне кредо – це слова А. Ейнштейна: «Уміє вчити той, хто вчить цікаво» (слайд №3)
Досвіду у мене іще не так багато, але, ідучи на кожний наступний урок, вірю, що він буде кращим за попередній.
Специфіка мови як навчального предмета чітко виявляється насамперед у великому обсязі й різноманітності завдань, передбачених програмою. Недосконалість методів і методичних прийомів вивчення мови призводить до перекосів, одним з яких є те, що учні, непогано засвоївши теоретичний матеріал, так і не оволодівають основними навичками грамотного письма і мовлення.
Одним із можливих шляхів якісної реконструкції шкільного курсу мови є застосування укрупнених структур теоретичного матеріалу. На мою думку, така методика засвоєння навчального матеріалу ефективна.
Укрупнене структурування у процесі вивчення мови – надзвичайно важлива й актуальна справа, особливо тепер, коли так гостро поставлено завдання про озброєння кожного учня глибокими й міцними знаннями основ наук, вироблення логічного мислення, самостійності, ініціативи.
Методика укрупненого структурування логічно-завершених дидактичних одиниць (або блоки) передбачає використання опорних схем та узагальнюючих таблиць(слайд №5). На першому уроці (засвоєння нових знань) увесь матеріал зібраний і вивчається на основі широких прикладів, ілюстрацій, завдань, розв’язання проблемних ситуацій (додаток №1). Закріплюється на наступному уроці (тренувальні вправи).
Теоретичний матеріал повинен звучати кілька разів у різних видах і формах:
Широка вступна розповідь учителя; Коротка опорна розповідь з використанням опорної схеми; Бесіда: учні – учитель, учитель – учні; Зв’язна розповідь одного-двох учнів за таблицею; Відтворення теоретичних знань у письмовій формі.
Методика укрупненого структурування допомагає організувати роботу на уроці по-новому. Я використовую горизонтальний спосіб структурування матеріалу («Не з різними частинами мови»), але іноді й контрастний («Звуки мови») або наскрізний («Орфограми в коренях слів»).
При укрупненні матеріалу, створенні таблиць і схем враховую доступність для учнів пропонованого обсягу знань, можливість утримати його в пам’яті. Це сприяє кращому засвоєнню учнями виучуваного матеріалу.
Використання таблиць і схем дозволяє здійснювати багаторазове повторення безпосередньо на уроках, що позитивно позначається на засвоєнні, розвиває всі види пам’яті.
З літератури матеріал скомпоновується у блоки з метою мати змогу заглибитись в атмосферу творчого пошуку того чи іншого літературного процесу, заглибитись у з’ясування ролі художніх деталей.
Домашні завдання, крім вправ із підручника, теж даю диференційовані: підібрати свою вправу до теми, скласти міні-диктант, підготувати зв’язну розповідь, підготувати запитання до теми. Диференційований підхід до домашніх завдань стимулює пізнавальні інтереси дітей, сприяє розширенню та поглибленню їхніх знань.
Після вивчення кожної укрупненої дидактичної одиниці проводжу тематичну перевірку знань, умінь і навичок із використанням тестів або диктантів.
У процесі роботи з дітьми намагаюся виховувати цікавість до вивчення мови й літератури, уміння відчувати красу слова, шанобливе ставлення до звичаїв і традицій народу.
На уроці ставлю перед собою завдання – навчити дитину жити, думати, розуміти мовні правила, користуватися ними, вільно володіти усним та писемним мовленням. Намагаюся перетворити учнів з пасивних спостерігачів на активних діячів. Вирішую цю проблему, використовуючи активні методи і форми навчання, формуючи в учнів навички та інтерес до самостійної роботи. Застосовую для цього проблемні та творчі завдання, запитання від учня до вчителя і навпаки, моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, проведення дебатів, дискусій. Це сприяє формуванню умінь, навичок, виробленню гуманістичних установок на моральні цінності. Створює атмосферу співробітництва. Адже однією з особливостей інтерактивної роботи є взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах. Діти з великим задоволенням працюють у групах, де розкриваються індивідуальні особливості учнів, розвиваються необхідні навички спілкування.
Починаючи з 2002 року працюю за блочною системою викладання української мови. Є уже свої напрацювання: розроблені календарні плани, де матеріал розділено на блоки, або укрупнені структурні одиниці, опорні схеми, складені як мною, так і дітьми, адже уже з сьомого класу діти самостійно починають їх складати(слайд №7).
Така методика вивчення матеріалу зацікавлює учнів, позбавляє від монотонної роботи над засвоєнням теоретичних відомостей. Блокова система вивільняє багато часу, який можна використати для вдосконалення грамотності, для розвитку творчих здібностей учнів, приділити більше часу для роботи з обдарованими дітьми.
Надійним помічником на уроці є опорний конспект або схема, адже у дітей зорова пам’ять розвинута краще. Свої опорні конспекти я постійно вдосконалюю, залежно від специфіки класу. Учні настільки захоплюються побудовою схем та конспектів, що допомагають складати їх так, щоб було зручніше для них. І відповідати за таким конспектом набагато легше.
Опорні схеми та конспекти діти занотовують у спеціальні зошити-довіднички, які завжди знаходяться на парті, і в будь-який момент їх можна використати.
З метою активізації діяльності учнів на уроці, дозволяю проявити ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності.
Провідними методами навчання на уроках застосовую лекції, бесіди, вправи різних типів, роботу з підручником,спостереження над мовним матеріалом. Намагаюся урізноманітнювати методи, але в процесі роботи в учнів з’являються улюблені. Наприклад, «ремонтувати» слова та речення, вправи з ключами, лінгвістичні ігри, складання опорних схем.
Дуже люблять, особливо учні середньої ланки, ліричні відступи на уроках. Це у нас своєрідні хвилинки відпочинку. Наприклад, записали на дошці речення з відомого вірша, і хтось і з учнів або я сама читаємо цей вірш напам’ять. Уже починаючи із запису дати на дошці, працюємо над удосконаленням орфографічної грамотності.
На етапі закріплення практикую тести з закодованим словом, щоб зразу було видно результати. На уроках контролю знань намагаюся давати завдання різнорівневі, щоб учні могли виконувати їх відповідно до набутих знань, умінь і навичок.
Важливе місце на уроці займає формування в учнів загальномовленнєвих умінь, необхідних для володіння мовою. Це – уміння слухати і розуміти усне й писемне мовлення, осмислювати тему та основну думку висловлювання, складати план до тексту, говорити і писати за поданим планом. Часто складаємо діалоги відповідно до поданих ситуацій, пов’язаних з життєвим досвідом учнів, з особистими враженнями, спостереженням, з характеристикою людей, при зустрічі, знайомстві, прощанні, телефонній розмові, диспуті.
Оскільки в умовах особистісно-зорієнтованого навчання акцент зміщується з процесу передачі знань на їх здобуття, надзвичайно важливого значення набуває мотивація діяльності. Для цього застосовую такі види роботи: кольоровий настрій, обмін усмішками, побажаннями, компліментами, незакінчене речення, передбачення, асоціювання.
Особистісно-зорієнтована модель навчання передбачає розвиток критичного мислення учнів, а значить, звернення до діалогу, посилення ваги творчої діяльності.
Велику увагу приділяю етапу мотивації, на якому прагну заохотити учнів, пробудити бажання самостійно здобувати знання, виконувати завдання креативного характеру, створюю ситуацію успіху.
Для цього на етапі опрацювання матеріалу застосовую такі види робіт: читання із зупинками, позначками, передбаченнями; «Мозковий штурм»; «Мозаїка»; діалог «учитель-учень, учень-учень, учень-текст»; укладання таблиць, опорних схем, проектна діяльність.
Учні складають тести за вивченою темою, готують запитання для обговорення із сусідом по парті, усім класом, завдання для літературної вікторини чи кросворд.
Упровадження системи особистісно-зорієнтованого навчання сприяє саморозвитку особистості, допомагає її самовизначенню й самореалізації. Діти усвідомлюють, що вони – «не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних». І світяться в очах вогник неповторності, любові до прекрасного, до світу.
Я надаю перевагу інтерактивним методам навчання. Нетрадиційний підхід у навчанні – це вміння інтегрувати учнями отримані знання та застосовувати їх для одержання нових знань і з’ясування явищ, які відбуваються у сучасному суспільстві.
Сучасне життя пропонує велику кількість інноваційних технологій. Відмінність між інтерактивним і традиційним навчанням полягає не лише у методах і прийомах викладання предмету, але й у меті, яку ставить перед собою кожен метод навчання.
Є багато інтерактивних ігор, але найбільш поширеними з них є імітаційні ігри, рольова гра. Завдання учителя під час застосування гри у навчанні полягає у тому, щоб змістити увагу учнів із зовнішніх ознак гри на її суть. Інтерактивні ігри можна використовувати на всіх етапах уроку, залежно від мети, якої хоче досягти вчитель.
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура інтерактивного уроку складається з трьох частин: вступної, завданням якої є мотивація навчальної діяльності учнів, актуалізація опорних знань учнів та оголошення теми й очікуваних результатів; основної,що передбачає опанування учнями нового навчального матеріалу; підсумкової, коли відбувається рефлексія процесу навчання й оцінювання результатів уроку. Я пропоную використовувати такі прийоми і методи інтерактивної технології:
· Вступний етап – активне слухання, «Градусник», спільна угода, знайомство, «Зіпсований телефон»;
· Основний етап – «Мікрофон», «Мозковий штурм», керована лекція, судове слухання, робота в малих групах;
· Підсумковий етап – займи позицію, «Акваріум», відгадай, «Дерево рішень», «Незакінчене речення».
Важливим є спілкування, співпраця вчителя та учнів на уроці. Тому намагаюся у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. З цією метою поєдную різні види завдань, не подаю готових істин, а спонукаю мислити, самостійно розв’язувати різні проблеми. Готуючись до уроків, добре продумую матеріал, добираю такі вправи, які б викликали бажання виконати їх, давали можливість осмислено засвоїти нову інформацію. Ретельно продумую запитання, формулюю їх так, щоб вони спонукали не лише відтворювати матеріал, а й зіставляти, порівнювати. Саме здатність осмислювати виучуваний матеріал, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
На уроках намагаюся застосовувати такі стратегії: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Метод ПРЕС», «Мозковий штурм».
Найбільше учням подобається сенкан. Це міні-стратегія, яка підсумовує інформацію, висловлює складні ідеї, відчуття й уявлення в декількох словах. Використовувати синквейн можна під час навчання будь-якого предмета. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію. Синквейни корисні: учневі як інструмент синтезування складової інформації; учителеві – як зріз оцінки понятійного і словникового багажу учнів.
У свої практиці я використовую сенкани на різних етапах уроку, змінюючи традиційні форми роботи над таким віршем. Наприклад:
Захар.
Старий. Мудрий.
Вирішує. Радить, захищає.
Закликає тухольців до єдності.
Ватажок. (характеристика образу Захара Беркута з повісті І. Франка «Захар Беркут»)
Мова.
Рідна. єдина.
Переливається, служить, дзвенить.
Вона – єдина й найцінніша.
Доля. (твір-мініатюра «Мова рідна»)
Професіоналізм педагога полягає в умінні закрутити справжню справу, до якої з часом залучаються всі, бо стояти осторонь нікому не захочеться. Адже всі там шепочуться у себе в групах – отже, відбувається щось.
Робота в групах – це чарівна паличка.
Під час такої роботи можна почути: «Нарешті я зрозумів!» І це від слабкого учня! І тоді починається справжнє змагання між командами: веселе, азартне, доброзичливе. Як же хтось може залишитися в стороні, коли відбувається життя на уроці.
Одним з найважливіших завдань вивчення рідної мови в школі є формування орфографічних умінь і навичок. Учні мають навчитися знаходити у словах орфограми, правильно писати слова. особливої актуальності набуває грамотне письмо в умовах відродження української духовності, культури. методика викладання мови змінилася за останнє десятиліття: особистісно-орієнтоване навчання, новітні технології, інтерактивні методи. Все це створює сприятливі умови для творчого підходу до вивчення орфографії, допомагає наблизити теорію до дитячого сприйняття й спонукає вчителя бути у постійному пошуку методів, прийомів навчання, які б задовольнили учнів, давали можливість творити, мислити, вчили вчитися.
Тримає дітлахів «у добрій формі» граматичний тренажер – зошит з плівки. Дві сторінки формату А-4 з надрукованими завданнями закладаємо у файл, і виходить один аркуш зошита з плівки. Пронумеровані аркуші зшиваються разом. У плівці працюємо спиртовим маркером. Працює школяр у такому зошиті стільки разів, скільки потрібно для того, щоб виконати завдання зовсім без помилок. У зошитах з плівки учні можуть працювати і в групах. Саме під час групової роботи між школярами виникає жива розмова про тонкощі орфографії!
Взявши для себе за основу слова відомого педагога Ш. Амонашвілі про те, що «дитина – явище в нашому житті, а не випадковість», я знаходжу такі форми роботи з учнями, які допомагають виявити їхню індивідуальність, неповторність, розвинути здібності до самореалізації, створюють умови для активізації творчої діяльності. Переконана, що діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути такими ми їм надаємо.
Безперечно, розвитку творчих здібностей учнів у процесі вивчення української мови та літератури сприяють уроки зв’язного мовлення. Вони є своєрідною майстернею, де учні проходять шлях від здобуття знань, умінь, навичок мовлення та спілкування до написання творів різних типів мовлення.
На своїх уроках української мови та літератури постійно створюю ситуації, що сприяють творчій активності школяра, розвитку його уяви, асоціативного мислення, прагненню постійно вдосконалюватися. І якщо учень на таких уроках комбінує, змінює і створює щось нове, якою б крупинкою не здавалося воно у порівнянні з витвором генія, то це і є творчість.
Отже, одне з головних завдань сьогодні, що бачу перед собою як учителем, - викликати інтерес до навчання.
Найвагомішою перевагою інтерактивного навчання вважаю те, що в учнів виникає глибока внутрішня мотивація до навчання, адже вони мають змогу приймати важливі рішення щодо процесу навчання. Будучи не об’єктом його, а суб’єктом – особою, що може сперечатися, доводити свої думки, а не сліпо сприймати сказане учителем. Учні розвивають свої комунікативні навички, розширюють пізнавальні можливості .
На жаль, використання інтерактивних технологій має і деякі перешкоди на своєму шляху. У першу чергу, це чималий обсяг часу, необхідний і при підготовці занять, і безпосередньо на самому уроці. Але найбільшою перевагою, по-моєму, є те, що створюється особлива атмосфера у класі, яка найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу по-справжньому реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.
Інтерактивні уроки часто проводити не рекомендовано, та й не зовсім реально, оскільки підготовчий процес є досить тривалим. А от застосовувати інтерактивні методи на звичайних уроках – справа потрібна, цікава, перспективна.
Мета роботи з обдарованими дітьми – створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації обдарованої дитини, виховання людей, здатних ефективно працювати й навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства.
Обдаровані діти виявляють себе ще в початкових класах. Важливо помітити, максимально розкрити їхній потенціал. Такі діти мають важливу рису – пізнавальний інтерес, бажання знати не лише факти, а й причини. Утримати інтерес дитини до предмета досить важко, але ще важче – сприяти розвитку природної обдарованості дитини, формуванню самодостатньої творчої особистості.
Робота з обдарованими дітьми повинна проводитися у різних формах: на уроках, на факультативних заняттях, на заняттях олімпіадної групи, під час засідань секцій шкільного наукового товариства, на індивідуальних заняттях. У своїй роботі використовуємо проблемний, частково-пошуковий, дослідницький методи та метод проектів.
Навчання талантів завжди було індивідуальним. Робота з талановитим школярем передбачає, що навчальна група є кількісно невеликою, при цьому прийоми навчання можуть бути різноманітними. Така форма навчання полегшує пристосування до особливостей учня і сприяє розвитку в нього самостійності. З огляду на це з учнями. Що мають творчі здібності, ми працюємо переважно індивідуально. Саме під час уроку діти вчаться визначати пізнавальну проблему, аналізувати мовний матеріал чи художній текст, формулювати наукові визначення, робити висновки. Тому працюємо в такій послідовності: максимальна актуалізація знань, постановка проблеми, її аналіз, висновки.
Уроки української літератури мають практично необмежені можливості для розвитку різних видів обдарованості. Приділяю основну увагу організації дослідження як на уроках української мови та літератури, так і під час позакласної роботи. У процесі дослідження на межі наук певна галузь гуманітарного знання стає провідною. Вона й визначає тип дослідження, що проводиться. Тому у своїй практиці вдаюся до таких видів нетрадиційних уроків:
Урок-філософське дослідження (М. Коцюбинський «Тіні забутих предків») Урок-психологічне дослідження (І. Франко «Украдене щастя») Урок-соціологічне дослідження (І. Карпенко-Карий «Хазяїн») Урок-мистецтвознавче дослідження («Імпресіонізм в українській літературі») Урок-семінар («періоди творчості Т. Шевченка») Урок-гра («Форми дієслова») Урок-гендерне дослідження («Леся Українка. «Бояриня»)
Безумовно, такі типи уроків поглиблюють сприйняття учнями художнього твору, навчають творчо мислити, спонукають висловлювати власні думки, аналізувати позицію автора чи героя або дискутувати з ними.
Набувши необхідних навичок під час уроків, учні беруть ці типи досліджень за основу під час написання науково-дослідницьких робіт. Використовуючи на уроці різні форми роботи, все ж перевагу віддаємо фронтальній (на етапі актуалізації і висуненні гіпотез) і груповій (під час аналізу навчального матеріалу, проведення дослідження).
Учні, які виявляють посилений інтерес до вивчення української мови та літератури, відвідують факультативні заняття, заняття олімпіадної групи. Виконуючи завдання підвищеної складності, вони поглиблюють свої знання. Факультативні заняття – чудова нагода навчити дітей проводити власні дослідження, підготувати їх до написання науково-дослідницьких робіт. Результатом такої роботи є перемоги учнів під час проведення олімпіад, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН; творчих конкурсів.
З метою постійного збагачення учнів творчим досвідом, формування у них саморозвитку, я намагаюся скомпонувати програмові твори з літератури у «блоки», щоб мати змогу заглибитись в атмосферу творчого пошуку того чи іншого літературного процесу, у з’ясуванні ролі художніх деталей, розкрити роль підтексту в змалюванні подій. І знову ж основним компонентом є опорна схема. Це може бути «Система образів», «Проблематика твору», «Образ головного героя» та інші. Значну увагу приділяю теорії літератури, ознайомленню з деякими літературознавчими термінами та поняттями. Використовую різні форми і методи читання: виразне, напам’ять, по ролях та інші.
Орієнтуючись на розвиток особистісного потенціалу учнів, для тематичного контролю підбираю завдання творчого характеру, а не тести, які зводяться до простого вгадування. Практикую також літературні диктанти, коли відповідь треба дати одним словом.
Для того, щоб в учнів склалося цілісне і цікаве враження від курсу літератури, намагаюся використовувати між предметні зв’язки, власний життєвий досвід та досвід дітей.
Блочна система викладання дає можливість виявити обдарованих дітей. На уроці учні поділені на три групи: обдаровані, із середнім рівнем знань та ті, що засвоюють матеріал на «добре». Але діти цього не помічають. Цей умовний поділ використовую у групових формах роботи. Діти, які слабо навчаються, у процесі роботи в групі швидше засвоюють матеріал, стають активнішими, розумнішими. Їм стає цікавіше вчитися.
Комп’ютер настільки увійшов у наше життя, що годі й намагатися усунути його звідти. Та чи й потрібно? Чи не краще навчитися використовувати його переваги й нівелювати недоліки? Адже саме комп’ютер дає можливість яскраво, наочно продемонструвати різні мовні явища; неабиякий ефект має комп’ютерна презентація, створена як учителем, так і самими дітьми. Мережа Інтернет – необмежений доступ до будь-якої інформації за порівняно короткий час. Навіть проблему недостатньої кількості літератури в бібліотеці вирішує комп’ютер. Тож головне наше завдання – правильно спрямувати спілкування учня з комп’ютером. Для сучасного педагога комп’ютер – не ворог.
Моя робота як учителя не закінчується разом із дзвінком з уроку. Я намагаюся активно залучати дітей до позакласної роботи. Ми готуємо з ними літературно-музичні композиції до визначних дат, до Дня української писемності та мови, свята рідної мови. Також цікаво проходять тижні української мови та літератури: це і конкурси читців, і вікторини, і виховні години, і концерти, де задіяні всі бажаючі. Також намагаємося брати участь у всіх районних конкурсах та олімпіадах.
Використовуючи усі вище перераховані форми і методи роботи, я досягла певних результатів. Протягом двох років разом з Івко Яною успішно працювала над науковою роботою про походження та творення прізвищ учнів нашої школи та мешканців Краснознаменської ЗОШ І-ІІІ ст. Ми досягли таких результатів: 2009 р. – І місце у районному конкурсі-захисті робіт учнів-членів МАН, 2010 р. - – І місце у районному конкурсі-захисті, 2011 р. – ІІІ місце у обласному конкурсі. У 2010 році Івко Яна зайняла ІІІ місце у районній олімпіаді з української мови та літератури. Неодноразово мої учні брали участь у конкурсах читців «Весняні настрої душі». У 2010 році Івко Яна (10 клас) зайняла ІІ місце, Головня Марина (11 клас) – ІІІ місце. Досвідом своєї роботи я ділилася з учителями району на семінарі учителів української мови та літератури у 2008 році. Проводила урок-засідання бізнес-клубу на тему «Складнопідрядне речення, його будова, види та засоби зв’язку» у 9 класі. Також у 2008 році брала участь у конкурсі «Учитель року – 2008». Провела урок у 6 класі на тему «Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль».
А ще я – керівник гуртка юних знавців української мови. Члени гуртка – це діти обдаровані, які мають своєрідне творче мислення, можуть вільно спілкуватися на будь-яку тему, висловлювати власну думку. Разом з обдарованими дітьми відвідують заняття гуртка і всі бажаючі.
Заняття проходять у дуже цікавій формі: лекції з елементами бесіди, бесіди з елементами дослідження, диспути на мовні теми, подорожі по стежках країни Мовознавства та інші. Діти з великою цікавістю відвідують заняття, допомагають їх проводити. І часто ці заняття виходять за часові рамки уроку.
Використовуючи різні форми і методи роботи з дітьми, я намагаюся досягти в класі тієї атмосфери, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. Ясно, що це потребує значної кількості часу для підготовки як учня, так і вчителя. Але результат від таких уроків стає для мене стимулом для подальшої роботи.
Оскільки українська мова – це єдиний обов’язковий предмет, що вноситься під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання, то вважаю за необхідне впровадити поглиблене вивчення української мови в усіх класах.
Спираючись на наукові дослідження Є. Пасічника, Б. Степанишина, Г. Токмань, М, Пентилюк, намагаюся відступати від шаблонів, усталених істин, прагну до інтерпретації, власного сприйняття художнього твору, знаходячи в ньому щось співзвучне сьогоденню, учням, собі.
Творчо переосмислюючи і використовуючи елементи перспективного педагогічного досвіду вчителів-новаторів О. Демчука, О. Заболотного, С. Омельчука, О. Слоньовської, О. Рудницької, я намагаюся самореалізуватися, виробляти власний педагогічний стиль, суть якого – створення умов для активізації творчої діяльності учнів на уроках української мови та літератури.
Список використаних джерел
Інноваційні технології навчання української мови і літератури/ Укладач О. І. Когут. – Тернопіль: Астон, 2005.
Пометун О. Інтерактивні методики та системи навчання. – К.: Шкільний світ, 2007.
Босак С. Особистісно-зорієнтоване навчання – у практиці // Українська мова і література в школі. – 2003. - №8.
Волошина Н. Й. Особистісно-зорієнтоване навчання на уроках української літератури // Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі й вищих навчальних закладах. Проблеми та пошуки: Науково-методичний збірник. – Житомир, 2004.
Немає коментарів:
Дописати коментар