9 березня - день народження Тараса Григоровича Шевченка. Подивимось на нашого генія і пророка іншими очима.
Джерело фото: panoramio.com, автор Sergey Zozula.
Джерело фото: panoramio.com, автор tourist5956.
Джерело фото: myliatychi.blogspot.com.
Джерело фото: t-shevchenko.name.
Джерело фото: gala-k.io.ua.
Джерело фото: haidamac.org.ua, автор Сергей Криница.
Джерело фото: kobzar.ua.
Джерело фото: ocls.kyivlibs.org.ua.
Джерело фото: commons.wikimedia.org, автор Ростислав Маленков.
Джерело фото: kyiv.ridna.ua.
Джерело фото: wildtraveler.com.ua.
Джерело фото: in.ck.ua, автор Валерій Січкар.
Джерело фото: rk-ukraina.com.
Джерело фото: svyatotroitskiy.org.ua.
Джерело фото: newvv.net.
Джерело фото: siver.com.ua
Джерело фото: kanos.com.ua.
Джерело фото: avganez.livejournal.com.
Джерело фото: place2visit.info.
Джерело фото: lviv.depo.ua.
Джерело фото: videnovum.com, автор Oleg Kupriets.
Джерело фото: mykharkov.info.
Джерело фото: ua-travels.in.ua.
У березні Україна відзначає шевченківські дні. 9 березня 1814 року в родині українського кріпака народився маленький хлопчик Тарас, якому судилося стати великим поетом, художником та виразником думок свого народу, відомим як Кобзар.
Минуло рівно 47 років і 1 день, і 10 березня 1861 року Тараса Шевченка не стало. В Україні він прожив усього 14,5 років, а більшу частину свого життя провів за її межами.
Але понад усе Шевченко любив свою батьківщину. Він встиг побувати в більш ніж 100 містах і селах України.
Але є місця, найбільш тісно пов’язані з його життям і творчістю. Сьогодні IGotoWorld.com розповість, де варто побувати шанувальникам великого Кобзаря, де є найцікавіші пам’ятники Шевченку.«Батьківщина Тараса Шевченка»
Тарас Шевченко народився у селі Моринці Зіньківського повіту, зараз це Черкаська область. Згодом батьки переїхали в село Керелівка (нині Шевченкове), де й пройшли перші дитячі роки Тараса. Потім він служив у свого пана Енгельгардта в селі Будище. А з Вільшан Тарас зробив перший крок до світового визнання. Зараз ці чотири села об’єднані в Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».
У центрі Моринців нині стоїть чумацька хата-музей, яка відтворює інтер’єр шевченківських часів. А також відтворені дві хатини. Перша – Якима Бойка, Тарасового діда по матері.

Інша – хата Колія, в якого півтора року жила родина Шевченків. У Моринцях встановлений і пам’ятник матері Тараса – Катерині Бойко.

На в’їзді в Шевченкове відвідувачів зустрічає пам’ятник малому Тарасові.

У батьківській садибі митця розташований музей, де зберігаються й сімейні реліквії. А хата Шевченків, яка свого часу згоріла, відтворена за малюнком Кобзаря.

Біля музею скульптура 13-річного Тараса.

Збережено й хату дяка – «перший університет», куди віддав свого сина вчитися грамоті батько Григорій Шевченко.
У Будищі є три тисячолітні дуби. За легендою, в дуплі одного з них Тарас ховав свої перші малюнки. Є тут і старий дерев’яний вітряк, що зберігся із шевченківських часів.

Музеї Тараса Шевченка в Києві та пам’ятні місця
Пам’ятні місця Шевченка є і в Києві. Столиця тісно пов’язана із життям та творчістю великого Кобзаря. Тут він жив перервами з літа 1843 до весни 1847 року. Рушаймо по шевченківських місцях!
Національний музей Тараса Шевченка розташований на бульварі Шевченка, 12. Йогоколекція збиралася протягом 150 років і складається з унікальних цінностей, серед яких малюнки Шевченка, документи, рукописні списки його віршів, фото, першодруки з його автографами. Нині ж музей – це не лише експозиції, а й культурно-мистецький центр, де проходять виставки, концерти.
Будинок-музей Шевченка – це філія Національного музею, знаходиться у провулку Шевченка, 8-а, недалеко від майдану Незалежності. Це найстаріший літературно-меморіальний музей, який було створено в 1928 році. У цьому будинку Тарас Шевченко квартирував у 1846–1847 роках до свого арешту. Колишній панський козачок, ставши вільною людиною, боровся за скасування кріпацтва, через що його й переслідували. А ще звинуватили в тому, що писав він «малоросійською мовою» – українська тоді була під забороною. У будинку-музеї в Києві відтворена кімната, де жив поет, зберігаються його особисті речі.

Меморіальний будинок Шевченка на вул. Вишгородській, 5 – це теж відділ Національного музею. Тут, на мальовничій околиці Києва – Пріорці, Шевченко жив у 1859 році, після повернення в Україну з вигнання. Нині в будинку відтворено побут київської околиці того часу. А поряд росте 400-річний дуб, під яким любив сидіти поет.

У Києві шанують великого поета. Пам’ятник Шевченку встановлено на однойменному бульварі.
Його ім’я носить Національний університет, де митець працював в Археологічній експедиції в 1845–1847 роках.

Також іменем Тараса Шевченка названі Національний театр опери та балету, площа Шевченка, станція метро, гімназія № 109.
Серед пам’ятних місць, пов’язаних у Києві з Кобзарем, – і церква Різдва Христового. Самезвідси його проводжали в останню путь: тут була встановлена труна з тілом поета, коли його перевозили до Канева у 1861 році.

Корсунь-Шевченківський – місто на честь Шевченка
У Корсуні – мальовничому містечку на річці Рось, де свого часу була резиденція гетьмана Богдана Хмельницького, Тарас Шевченко побував кілька разів у 1859 році. Тут він гостював у будинку свого троюрідного брата Варфоломія Шевченка. У цьому місті, яке вабило його своєю історією, він гуляв алеями Корсунського парку та робив замальовки. Зараз ландшафтний парк входить до складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника. У парку встановлена стела з багатофігурною композицією за мотивами шевченківських творів.
У місті встановлений пам’ятник Шевченку, саме місто було назване на його честь у 1944 році.

«Музей однієї книги» в Черкасах
У Черкасах Тарас Шевченко побував тричі, і втретє не зі своєї волі – сюди привезли його після арешту в 1959 році. Тут він жив, коли друзі – брати Цибульські – взяли його на поруки та визволили з-під варти.

У Черкасах є бульвар Т.Г. Шевченка і «Музей однієї книги», «Кобзаря», розташований у колишньому будиночку Цибульських, де деякий час мешкав Шевченко. Найцінніший експонат музею – прижиттєве видання «Кобзаря» 1860 року.
Також зібрані видання книги у перекладах різними мовами світу.

Музей Шевченка в Знам’янці
Побував поет за свого життя і на Єлисаветградській землі (нині Кіровоградська область). У невеличкому містечку Знам’янка є музей Тараса Шевченка. Цікавий він тим, що його заснувала онука поета по лінії його старшої сестри Катерини – її тезка Катерина Красицька. Вона разом з донькою Антоніною дбайливо збирала матеріали, присвячені великому родичу.
На сьогодні родовід Тараса по лінії його сестри Катерини досліджений до десятого коліна. А в музеї є унікальний оригінал фото Тараса Шевченка 1858 року.
Полтавщина: історія кохання
Розповідаючи про шевченківські місця, не можна не згадати село Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині. Тут розташований колишній маєток Закревських – Віктора та Платона, де Шевченко гостював п’ять разів.

Шевченко намалював портрети Платона Закревського та його дружини Ганни, в яку сам він був закоханий.

Познайомившись з Ганною на балу в 1843 році, він взяв на пам’ять одну з блакитних троянд, якою була прикрашена сукня жінки, та зберігав її як реліквію.
Дослідники пишуть, що Тарас та Ганна зустрічалися таємно в Березовій Рудці та в Петербурзі. Ганна померла у віці 35 років. Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, присвятив їй вірш Г.З. («Немає гірше, як в неволі»), потім, у 1848 році, – «Якби зустрілися ми знову» та, імовірно, Ганні присвячена поема «Сліпий».
Березова Рудка цікава й тим, що тут є справжня піраміда Закревських на кшталт єгипетської. Її спорудив на могилі батьків син Платона та Ганни – Ігнатій, який тривалий час був послом у Єгипті.
Чернігівщина у малюнках Шевченка
Перебуваючи на Чернігівщині, Тарас Шевченко часто гостював у Седневі, в садибі поміщиків Лизогубів. На малюнку він зобразив Седнів.

Мальовничий край надихав Шевченка на художню творчість. Збереглися його малюнки, зроблені на Чернігівщині, в тому числі й палац гетьмана Кирила Розумовського, і види Качанівки, і замальовки Чернігова.
У Чернігові встановлено два пам’ятники Тарасові Шевченку.

Могила Тараса Шевченка в Каневі
Ми всі з дитинства пам’ятаємо вірш Тараса Шевченка «Заповіт», де він висловив останню волю – бути похованим «серед степу широкого на Вкраїні милій».
І те, що він заповідав, було виконано. Тіло Тараса Шевченка привезли з Петербурга в 1861 році та перепоховали на кручі, на Чернечій горі в Каневі. Тепер вона названа Тарасовою горою. Тут стоїть пам’ятник Кобзарю: він ніби дивиться на Дніпро та околиці.

А місцина стала Шевченківським національним заповідником, у якому працює перший народний музей «Тарасова світлиця». Це культурно-освітній центр, який щороку відвідують тисячі туристів.

Шевченківські місця у Львові
У Львові Тараса Шевченка шанують як світового генія: на честь його названий проспект,Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай».

Споруджений оригінальний пам’ятник.

Найцікавіше те, що в місті Лева поет ніколи не був. Але львів’яни, патріоти національної культури, захотіли мати музей Шевченка в себе.
До його створення креативно підійшли художники. Вони втілили цікавий арт-проект. Протягом восьми років митці мандрували по шевченківських місцях – і Україною, і в Петербурзі, і у Вільнюсі (за Тарасових часів це було місто Вільно), і в Казахстані, де він був на засланні – та змальовували ці місця. Зі своїх картин художники влаштували експозицію, яка й стала основою невеличкого громадського музею на честь поета. Усього стежками Тараса мандрувало 26 художників, і вони створили понад 100 полотен, які, до речі, експонувалися і в інших містах України. Кімната-музей Шевченка розташована у Палаці мистецтв у Львові на вулиці Коперника, 17.
Найцікавіші пам’ятники Шевченку
У багатьох українських містах на честь найшановнішого поета українського народу встановлені пам’ятники. А ми розповімо про найвизначніші з них.
Перший великий пам’ятник Тарасу Шевченку був встановлений у місті Ромни в 1918 році.

Пам’ятник у Харкові (1935 р.) вважається найкращим у світі зразком шевченківської монументалістики. Власне, це ціла скульптурна композиція у дусі соцреалізму, де Шевченко постає в образі борця в оточенні таких же борців. Висота монументу 16 м, фігури – 5,5 метрів, встановлений пам’ятник у саду імені Т.Г Шевченка.

Найвищий пам’ятник Кобзареві встановлений у містечку Ковель на Волині, висота скульптури сягає 7 м, а вага монументу – 20 тонн. Відзначають високі художні якості пам’ятника.

А на Буковині пам’ятник Шевченку у доволі нетиповій монументальній позі. Екскурсоводи розповідають цікаву історію. Свого часу (ще далеко до процесу декомунізації) у горах стояв пам’ятник Леніну, але місцевим жителям він не сподобався, і монументу знесли голову. Що робити з безголовим пам’ятником далі? Кмітливі гуцули приставили йому голову Шевченка, і стоїть той пам’ятник у нетиповій для поета позі вождя пролетаріату…
Втім, подібні історії розповідають і на Рівненщині. Музейники у ці міфи не вірять: кажуть, що бетон крихкий, і відпиляти голову без руйнації монумента було б важко.
Мешканці містечка Корець на Рівненщині кажуть, що від Шевченка в їхнього пам’ятника лише голова, усе інше – від Леніна.
Не лише в Україні, але й далеко за її межами у світі шанують великого генія українського народу. У місці його заслання на півострові Мангишлак, де він провів майже сім років з Аральською експедицією, яка досліджувала Каспійське море, тепер є форт Шевченка і музей на його честь. Є в Казахстані й декілька пам’ятників Шевченку, а всього в Україні та у світі їх налічується понад 1300.
Пам’ятники великому українському Кобзарю є й у Вашингтоні (США), в Єревані (Вірменія), Тбілісі (Грузія), Римі (Італія), Канаді. Пишаймося славним сином українського народу, частиною світової культури!
Маленьке село Березова Рудка багата на туристичні принади. Довелось пару років назад там побувати. Якщо цікаво ось розповідь
ВідповістиВидалити